Психоаналіз не пропонує готової відповіді на питання про те, чому людина відчуває, обирає і діє саме так.

В аналітичній роботі немає завдання запропонувати пацієнтові готове пояснення того, що з ним відбувається, дати пораду або визначити правильний спосіб жити.

Аналітична сесія створює простір, у якому людина може говорити, проживати свої почуття та досліджувати те, що відбувається в її внутрішньому житті.

Симптоми, почуття, фантазії, вибори та повторювані способи поведінки можуть бути пов’язані з несвідомими конфліктами, раннім досвідом і тим, як людина звикла сприймати себе та будувати стосунки з іншими.

Важливою частиною аналізу стає дослідження повторень — у стосунках, виборі партнерів, способах переживати близькість і дистанцію, залежність і сепарацію, любов та агресію, втрату, успіх і невдачу.

Ці повторення проявляються і у взаєминах з аналітиком. Робота з перенесенням дає змогу досліджувати їх безпосередньо в аналітичних стосунках.

У психоаналітичній роботі мають значення дитячі спогади, фантазії, сновидіння, обмовки, паузи — зокрема й те, що важко сказати або навіть сформулювати.